Словарь української мови (1924)/заржавіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заржавіти
Берлін: Українське слово, 1924

Заржа́віти, вію, єш, гл. Заржавѣть. Та вже шаблі заржавіли. Нп. Була колись правда, та заржавіла. Ном. № 6835.