Словарь української мови (1924)/заробляти

by Борис Грінченко

◀ заробленина

Словарь української мови Борис Грінченко З заробляти

зароблятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заробля́ти, ля́ю, єш, сов. в. зароби́ти, блю́, биш, гл. 1) Зарабатывать, заработать. МВ. II. 7. Тиждень козак заробляє, за один день пропиває. Макс. Що заробила? — Кусок сала. Чуб. III. 108. 2) Заслуживать, заслужить. А хто мене поцілує, заробить спасіння. Чуб. V. 9. 3) Задѣлывать, задѣлать. Кінці основи, що були прив'язані до куснів полотна у воротил, не можуть бути зароблені, вони полишаються яко тороки. Шух. I. 259. 4) Опачкивать, опачкать. Заробиш, сорочку ззаду! Лебед. у.