Словарь української мови (1924)/зарібник

< Словарь української мови (1924)

◀ зарібний

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зарібник

зарібниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зарі́бник, ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/зарібник&oldid=735312