Словарь української мови
Борис Грінченко
О
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
О.
 

от  •  отаборити  •  отаборитися  •  отабуритися  •  отава  •  отавиця  •  отагас  •  отак  •  отакелезний  •  отакечки  •  отакий  •  отакувати  •  отам  •  отаман  •  отаманенко  •  отаманити  •  отаманиха  •  отаманівна  •  отамання  •  отаманство  •  отаманський  •  отаманувати  •  отара  •  отарапатіти  •  отарка  •  отати  •  отвердіти  •  отелитися  •  отемніти  •  отепер  •  отеребини  •  отерпати  •  отерпнути  •  отерти  •  отертися  •  отерхати  •  отеса  •  отетеніти  •  отетеріти  •  отець  •  отецький  •  отже  •  отирлувати  •  отирлуватися  •  отишити  •  отік  •  отіпанка  •  отіпання  •  отіпати  •  отісонька  •  отлас  •  отласина  •  ото  •  отоді  •  отой  •  отокуватися  •  отопити  •  отопка  •  отоплювати  •  отоплюватися  •  отора  •  оторопатіти  •  отоса  •  оточати  •  оточатися  •  оточини  •  оточити  •  оточки  •  оточувати  •  отощати  •  отратитися  •  отримати  •  отримач  •  отримувати  •  отріб  •  отрібка  •  отроба  •  отрова  •  отровний  •  отроїти  •  отруби  •  отруїти  •  отруйливий  •  отрунок  •  отрусити  •  отрута  •  отрухнути  •  отрушувати  •  отруювати  •  отруюватися  •  отруя  •  отсе  •  отсей  •  оттак  •  оттакелецький  •  оттакий  •  оттам  •  оттепер  •  оттим  •  отто  •  оттоді  •  оттодішній  •  оттой  •  оттуди  •  оттут  •  отуманити  •  отуманіти  •  отут  •  отуха  •  отхнябитися  •  отце  •  отцевий  •  отцевський  •  отцевщина  •  отцей  •  отчемесувати  •  отчизна  •  отчизний  •  отчина  •  отягати  •  отягатися  •  отягтися  •  отягуватися  •  отягчати  •  отяжати  •  отяжіти  •  отямитися  •  офіра  •  офірувати  •  офіція  •  офіціяліст  •  офлис  •  ох  •  охаб  •  охаба  •  охабиско  •  охабити  •  охабитися  •  охабище  •  охаблений  •  охабляти  •  охазяйнуватися  •  охайливий  •  охайливість  •  охайливо  •  охайлучити  •  охайний  •  охайність  •  охайно  •  охаменутися  •  охандожити  •  охандужити  •  охання  •  оханутися  •  охараскуватися  •  охати  •  охаювати  •  охаюватися  •  охаючувати  •  охвара  •  охват  •  охватити  •  охвачувати  •  охвицер  •  охвицерський  •  охвицини  •  охвиціант  •  охвіра  •  охвірний  •  охвірувати  •  охвіруватися  •  охвітний  •  охвітність  •  охвітно  •  охворіти  •  охвостуватий  •  охвота  •  охиба  •  охижа  •  охижіти  •  охиза  •  охітний  •  охітниця  •  охітно  •  охічно  •  охкати  •  охлябнути  •  охлябти  •  охлянути  •  охляп  •  охляпнути  •  охлясти  •  охмайрин  •  охмання  •  охматися  •  охмелятися  •  охмиріти  •  охмолостатися  •  охнути  •  охнутися  •  охолода  •  охолоджувати  •  охолоджуватися  •  охолодіти  •  охоложати  •  охоложувати  •  охолонути  •  охорона  •  охороняти  •  охота  •  охотитися  •  охотка  •  охотливий  •  охотний  •  охотник  •  охотуха  •  охоче  •  охочекомонний  •  охочий  •  охрест  •  охрести  •  охрестити  •  охрещати  •  охрещатися  •  охриплий  •  охрипнути  •  охрипти  •  охрянути  •  охряти  •  охтіти  •  охуднути  •  охух