Словарь української мови (1924)/оточати
| ◀ отоса | Словарь української мови О оточати |
оточатися ▶ |
|
Оточа́ти, ча́ю, єш, ото́чувати, чую, єш, сов. в. оточи́ти, чу́, чиш, гл. Окружать, окружить. Громадяне оточили Кобзу і почали його роспитувать. Стор. МПр. 50.