Словарь української мови (1924)/Ок
| ◀ Н | Словарь української мови О |
П ▶ |
|
ок • окадькуватий • оказатися • оказія • оказуватися • окаїстий • окайка • окалясом • окань • окапини • окарувати • окаряч • окатий • окахтист • окація • окацубнути • окаювання • окаянець • окаянний • окаянниця • океан • окид • окидати • окидь • окинути • окипати • оків • окіл • окільце • окіп • окіст • окіян • окладати • окладина • окладка • окладкуватий • окладник • оклеїна • оклепанець • оклепати • оклепок • оклецькуватий • оклецьок • оклигати • окликати • окликатися • оклинцювати • окличен • окличник • оклій • оклонити • оклоняти • оклунок • оклякнути • око • оковзнутися • окови • оковирний • оковита • оковитка • околеса • околеція • околиця • околичник • околичній • околишній • околіти • околія • около • околом • околот • околотити • околотиця • околотувати • околяса • окоман • окоммкнуть • окомон • окомонша • окона • оконити • оконом • окономичний • окономія • окономша • оконце • окопати • окописько • окопище • окопувати • окопуватися • окоренитися • окоренок • окорм • окостуватий • окостяк • окотитися • окошитися • окравка • окрадати • окраєць • окрайка • окрайчик • окраса • окрасити • ократитися • окрашати • окрашатися • окремезніти • окреслити • окресляти • окривання • окривати • окриватися • окривджати • окривіти • окрик • окрикати • окрилатіти • окрити • окрівавити • окрім • окрімний • окрімність • окрімно • окріп • окріп'я • окріяти • окром • окроме • окромішний • окромішно • окромний • окропити • окропляти • округ • округа • округи • округлий • округлити • округлість • округло • округлянка • округляти • окружати • окружки • окружляти • окружність • окрутасом • окрутити • окрутнути • окручувати • окручуватися • окрушка • оксамит • оксамитка • оксамитний • оксамитовий • окселентувати • окублитися • окублюватися • окувати • окукобити • окукобитися • окульбачити • окуляри • окулясом • окунь • окуп • окупати • окупатися • окупити • окупний • окур • окурити • окутати • окути • окутий • окучити • окучка