Словарь української мови (1924)/охрещатися

by Борис Грінченко

◀ охрещати

Словарь української мови Борис Грінченко О охрещатися

охриплий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Охреща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. охрести́тися, щу́ся, стишся, гл. 1) Получать, получить крещеніе. Чи без щастя уродився, чи без щастя охрестився. Чуб. V. 233. 2) Перекреститься. Тільки ж що доїв окрайця й сала четвертину, охрестився. Мкр. Н. 10.