Словарь української мови (1924)/отоплюватися

by Борис Грінченко

◀ отоплювати

Словарь української мови Борис Грінченко О отоплюватися

отора ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ото́плюватися, плююся, єшся, сов. в. отопи́тися, плю́ся, пишся, гл. Отапливать, отопить свое жилье. Отопитись нічим. Г. Барв. 448. Треба і отопитись, і одягтись, і прогодуватись. Г. Барв. 98.