Словарь української мови (1924)/отаборитися

by Борис Грінченко

◀ отаборити

Словарь української мови Борис Грінченко О отаборитися

отабуритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ота́боритися, рюся, ришся, гл. 1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем. Рудч. Ск. II. 89. 2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Борз. у. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.