Словарь української мови (1924)/охлясти
| ◀ охляпнути | Словарь української мови О охлясти |
охмайрин ▶ |
|
Охля́сти и охля́нути, ля́ну, неш, гл. Отощать, обезсилѣть, ослабѣть. Котл. Ен. I. 17. Охляв, як в дощ щеня. Ном. № 12134. Охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. I. 137. Циган здорово охляв, не може (коси) тягти вже ніяк. Грин. I. 121. Сиджу сама, серце в мене охляло. Г. Барв. 299.