Словарь української мови (1924)/от
◀ осяяти | Словарь української мови О от |
отаборити ▶ |
|
От, нар. Вотъ. От його то постигла лихая година. Кв. Давай тікать, а чорт за ним, от-от дожене. Чуб. I. 45. Утікайте, пане, а то ляхи от-от-от. Кіев. г. Кінь басує… от-от річку, от-от перескочить. Шевч. От де. Вотъ гдѣ. От де злодій штемпований. Шевч.