Словарь української мови (1924)/отоплювати

by Борис Грінченко

◀ отопка

Словарь української мови Борис Грінченко О отоплювати

отоплюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ото́плювати, плюю, єш, сов. в. отопи́ти, плю́, пиш, гл. 1) — що́. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму. Г. Барв. 23. 2) — кого́. Доставлять, доставить отопленіе для кого.