Словарь української мови (1924)/отрухнути
◀ отрута | Словарь української мови О отрухнути |
отрушувати ▶ |
|
Отру́хнути, ну, неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла. Г. Барв. 127.