Словарь української мови (1924)/охабляти

by Борис Грінченко

◀ охаблений

Словарь української мови Борис Грінченко О охабляти

охазяйнуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Охабля́ти, бля́ю, єш, сов. в. оха́бити, блю, биш, гл. 1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу. Вх. Лем. 445. 2) Портить, испортить. Желех.