Словарь української мови (1924)/отягати
◀ отчина | Словарь української мови О отягати |
отягатися ▶ |
|
Отяга́ти, гаю, єш, сов. в. отягти́, гну́, гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули. Драг. 52.
◀ отчина | Словарь української мови Борис Грінченко О отягати |
отягатися ▶ |
|
Словарь української мови — О
отягати
Борис Грінченко
1924
Отяга́ти, гаю, єш, сов. в. отягти́, гну́, гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули. Драг. 52.