Словарь української мови (1924)/отруювати
| ◀ отрушувати | Словарь української мови О отруювати |
отруюватися ▶ |
|
Отру́ювати, ру́юю, єш, сов. в. отруї́ти, рую́, їш, гл. Отравлять, отравить. Грин. I. 32, 33. Нащо медом напоїла, козаченька отруїла. Чуб. V. 435.