Словарь української мови (1924)/Оц–Ою
| ◀ Н | Словарь української мови О |
П ▶ |
|
оцапіти • оцаритися • оцарок • оцвенок • оцвісти • оцвітати • оце • оцей • оцет • оцирклювати • оцілок • оцінувати • оцупалок • оцупіти • оцупок • оцюди • оча • очай • очанка • очапатися • очарувати • очевидьки • очедирини • очемеріти • оченько • оченьпати • оченя • очепа • очепити • очепіритися • очепляти • очеплятися • очепурити • очервивіти • очередити • очеремха • очерет • очеретина • очеретинка • очеретуватий • очеретяний • очеретяник • очеретянка • очеркнути • очеркнутися • очернити • очерт • очечко • очикнутися • очиншуватися • очистити • очиська • очиток • очиці • очищати • очищатися • очищення • очі • очікувати • очіпок • очко • очкове • очковий • очкувати • очкур • очкурник • очкурня • очмана • очманіти • очній • очортіти • очуватися • очужілий • очужіти • очуматися • очунювати • очутися • очутити • очутіти • очухатися • очухрати • очучати • очучатися • ошада • ошадіти • ошалапутити • ошалемоніти • ошалений • ошаліти • ошанування • ошанути • ошанутися • ошанцювати • ошанцюватися • ошара • ошарпанець • ошарпати • ошатний • ошатно • ошахрати • ошахрувати • ошварь • ошелест • ошемоніти • ошепулити • ошешелитися • ошибати • ошийник • ошийок • ошимок • ошкульно • ошмалити • ошмарувати • ошморгати • ошморгнути • ошморгувати • ошмульгати • ошпарити • ошпарювати • ошпетити • ошуканець • ошукання • ошуканство • ошукати • ошукач • ошукувати • ошукуватися • ошурка • ошуста • ощада • ощадити • ощадний • ощадність • ощадно • ощадок • ощажати • ощенитися • ощеп • ощепина • ощепити • ощіп • ощіпок • оюн