Словарь української мови (1924)/отемніти
| ◀ отелитися | Словарь української мови О отемніти |
отепер ▶ |
|
Оте́мніти, нію, єш, гл. Ослѣпнуть. Годів сім мені було, як я отемнів. Харьк. На старість царь той отемнів і тяжко нудив світом, не бачив, як красуєсь світ зимою, а не літом. Млак. 71.