Словарь української мови (1924)/отетеріти
◀ отетеніти | Словарь української мови О отетеріти |
отець ▶ |
|
Отете́ріти, рію, єш, гл. Оторопѣть, растеряться. Як стояла, так і отетеріла стара, а ні ворухнеться. Грин. II. 230. Як мені сказано: одягайся! — так я й отетеріла. Г. Барв. 4. Отетерів з ляку. Грин. II. 226.