Словарь української мови (1924)/охиза
| ◀ охижіти | Словарь української мови О охиза |
охітний ▶ |
|
Охи́за, зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Мнж. 188. Охиза поїхала. Ном. № 628. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та… морози. Мир. ХРВ. 125.