Словарь української мови (1924)/охотний
| ◀ охотливий | Словарь української мови О охотний |
охотник ▶ |
|
Охо́тний, а, е. Добровольный. Охо́тне ві́йсько. Волонтеры, добровольцы. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзджали, ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали. Дума.