Словник української мови (1937)/Вір–Вія
| ◀ Б | Словник української мови В |
Г ▶ |
|
вір • віра • вірвант • вірган • вірити • вірли • вірля • вірмен • вірменка • вірменський • вірне • вірненький • вірненько • вірнесенький • вірнесенько • вірний • вірник • вірність • вірно • вірнянка • віронька • вірувати • вірутний • вірутник • вірутно • вірую • вірчий лист • вірш • вірша • віршний • віршник • віршовий • віршомаз • віршувальник • віршувальниця • віршувати • вірьовка • вір'я • вір'ян • вісень • вісім • вісімдесят • вісімдесятий • вісімка • вісімнадцятий • вісімнадцятка • вісімнадцять • віск • віскривець • віскривий • віскряк • віслюк • вісний • вісник • вісняк • віспа • віспар • вістка • вістовець • вістовик • вістовниця • вістонька • вісточка • вістря • вість • вісь • вісько • вісьмака • вісьмерик • вісьмина • вісьта • вісьтак • віта • вітання • вітати • вітер • вітериця • вітерник • вітистий • вітка • вітки • віткіль • вітлатий • вітонька • вітрець • вітречко • вітрик • вітрило • вітрильний • вітрити • вітритися • вітриця • вітрів • вітровий • вітровина • вітрогон • вітрогонити • вітрогонка • вітролетень • вітролом • вітронько • вітруватий • вітрюга • вітряк • вітряний • вітряниця • вітрянка • вітряно • вітряхнути • вітрячок • вітти • віттіль • віттіля • віття • вітцевий • вітцівський • вітцівщина • вітчим • віть • віха • віхало • віхола • віхоть • віхтелити • віхтолиця • віче • вічистий • вічі • вічко • віч-на-віч • вічний • вічність • вічно • вічовий • вічок • вішало • вішальник • вішальниця • вішання • вішати • вішатися • вішеляк • вішта • віщий • віщівник • віщо • віщовий • віщування • віщувати • віщук • віщун • віщуха • вія • віявки • віяльний • віяльник • віяльниця • віянка • віяння • віяти • віятися • віячка