Словник української мови (1937)/вітрити
| ◀ вітрильний | Словник української мови В вітрити |
вітритися ▶ |
|
Вітри́ти, рю́, ри́ш, гл. Нюхать воздух (о собаке).
| ◀ вітрильний | Словник української мови Борис Грінченко В вітрити |
вітритися ▶ |
|
Словник української мови — В
вітрити
Борис Грінченко
1937
Вітри́ти, рю́, ри́ш, гл. Нюхать воздух (о собаке).