Словник української мови (1937)/вірвант

by Борис Грінченко

◀ віра

Словник української мови Борис Грінченко В вірвант

вірган ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вірва́нт, та, м. Железная скобка, в виде кольца, притягивающая одну деревянную часть предмета к другой, также шину к ободу колеса. Грин. II. 104. Рудч. Чп. 250.