Словник української мови (1937)/вітролетень

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вітролетень
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вітроле́тень, тня, м. Предмет, легко разлетающийся по ветру. (Богдана лях) спалив на вітролетень-прах. К. Дз. 101.