Словник української мови (1937)/вічно
| ◀ вічність | Словник української мови В вічно |
вічовий ▶ |
|
Ві́чно, нар. 1) Вечно. 2) До смерти. Якби ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.
| ◀ вічність | Словник української мови Борис Грінченко В вічно |
вічовий ▶ |
|
Словник української мови — В
вічно
Борис Грінченко
1937
Ві́чно, нар. 1) Вечно. 2) До смерти. Якби ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.