Словник української мови (1937)/вість
◀ вістря | Словник української мови В вість |
вісь ▶ |
|
Вість, ти, ж. = Вістка. Ой прийшли Перебийносу немудрії вісті. Лукаш. 32. Добрі вісті не лежать на місті. Ном. № 13835. Таке життя, що хоч безвісті тікай. Мир. ХРВ. 390. Ум. Ві́стонька, ві́сточка.