Словник української мови (1937)/вітровина

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вітровина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́тровина, ни, ж. Раковина на дереве (болезнь коры древесной). Бачите, які у осокора вітровини скрізь та япини; де вітровина, там у середині сухий та пухкий. (Залюбовск.).