Словник української мови (1937)/віяльниця
◀ віяльник | Словник української мови В віяльниця |
віянка ▶ |
|
Ві́яльниця, ці, ж. Веялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Александров. у. (Залюбовск.). См. Війка.
◀ віяльник | Словник української мови Борис Грінченко В віяльниця |
віянка ▶ |
|
Словник української мови — В
віяльниця
Борис Грінченко
1937
Ві́яльниця, ці, ж. Веялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Александров. у. (Залюбовск.). См. Війка.