Словник української мови (1937)/віспар
◀ віспа | Словник української мови В віспар |
вістка ▶ |
|
Віспа́р, ря́, м. Оспопрививатель. Полт. г. Екатериносл. г.
◀ віспа | Словник української мови Борис Грінченко В віспар |
вістка ▶ |
|
Словник української мови — В
віспар
Борис Грінченко
1937
Віспа́р, ря́, м. Оспопрививатель. Полт. г. Екатериносл. г.