Словник української мови (1937)/вірутно
| ◀ вірутник | Словник української мови В вірутно |
вірую ▶ |
|
Віру́тно, нар. Вероятно. Желех.
| ◀ вірутник | Словник української мови Борис Грінченко В вірутно |
вірую ▶ |
|
Словник української мови — В
вірутно
Борис Грінченко
1937
Віру́тно, нар. Вероятно. Желех.