Словник української мови (1937)/вітрів
| ◀ вітриця | Словник української мови В вітрів |
вітровий ▶ |
|
Ві́трів, рова, ве. Принадлежащий ветру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
| ◀ вітриця | Словник української мови Борис Грінченко В вітрів |
вітровий ▶ |
|
Словник української мови — В
вітрів
Борис Грінченко
1937
Ві́трів, рова, ве. Принадлежащий ветру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.