Словник української мови (1937)/вістовець
◀ вістка | Словник української мови В вістовець |
вістовик ▶ |
|
Ві́стове́ць, вця́, м. Вестник. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.
◀ вістка | Словник української мови Борис Грінченко В вістовець |
вістовик ▶ |
|
Словник української мови — В
вістовець
Борис Грінченко
1937
Ві́стове́ць, вця́, м. Вестник. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.