Словник української мови
Борис Грінченко
В
віха
Київ: Соцеквидав України, 1937

Віха́, хи́, ж. 1) Веха. Бояри збираються коло віхи або прапора, аби перезва не зняла віхи без викупу. МУЕ. III. 165. І віху в'ють. Колесо надінуть, квітками вберуть, любистком, чорнобривцями і поставлять на майдані, де улиця дівчача. Г. Барв. 64. 2) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. I. 116. 3) Комета. Є ще зорі, що звуться кометами або мітлами, або віхами. Ком. I. 50.