Словник української мови
Борис Грінченко
В
Київ: Соцеквидав України, 1937
А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж
 
В.
 

ве!  •  вевекати  •  вевірка  •  вевюрка  •  вегеря  •  вегля  •  ведмеденя  •  ведмедик  •  ведмедина  •  ведмедиха  •  ведмедиця  •  ведмедка  •  ведмедник  •  ведмедча  •  ведмедчук  •  ведмедько  •  ведмедюк  •  ведмедяка  •  ведмедячий  •  ведмежа  •  ведмежий  •  ведмідь  •  ведрик  •  вежа  •  вежовий  •  везти  •  везучий  •  вейкати  •  векати  •  векелія  •  векнути  •  вексель  •  вележирувати  •  велелюдний  •  велелюдно  •  велемудрий  •  велемудро  •  велерічивий  •  велет  •  велетенський  •  велетень  •  велетів  •  велий  •  велик  •  великанський  •  великдень  •  великий  •  великість  •  велико  •  великовоїн  •  великовоїнний  •  великовчений  •  великогрішниця  •  великодень  •  великодний  •  великодушний  •  великолітній  •  великомовний  •  великомовність  •  великоможний  •  великомученик  •  великомучениця  •  великородний  •  великорозумний  •  великосвітній  •  великотерплячий  •  велич  •  величати  •  величатися  •  величезний  •  величенний  •  величенький  •  величінь  •  величкий  •  величко  •  величний  •  величність  •  велично  •  величночесний  •  величчя  •  веління  •  веліти  •  вельбіб  •  вельбучитися  •  вельбучний  •  вельгогор  •  вельми  •  вельмий  •  вельможа  •  вельможество  •  вельможний  •  вельможність  •  венбер  •  венгерка  •  венгир  •  вентер  •  вепр  •  веприна  •  вепрок