Словник української мови (1937)/вірити
| ◀ вірган | Словник української мови В вірити |
вірли ▶ |
|
Ві́рити, рю, риш, гл. 1) Верить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає. Ном. № 4309. 2) Давать в долг. Не вірять шинкарі горілки. О. 1862. X. 32.
| ◀ вірган | Словник української мови Борис Грінченко В вірити |
вірли ▶ |
|
Словник української мови — В
вірити
Борис Грінченко
1937
Ві́рити, рю, риш, гл. 1) Верить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає. Ном. № 4309. 2) Давать в долг. Не вірять шинкарі горілки. О. 1862. X. 32.