Словник української мови (1937)/вірутний
| ◀ вірувати | Словник української мови В вірутний |
вірутник ▶ |
|
Віру́тний, а, е. Действительный, подлинный, настоящий.
| ◀ вірувати | Словник української мови Борис Грінченко В вірутний |
вірутник ▶ |
|
Словник української мови — В
вірутний
Борис Грінченко
1937
Віру́тний, а, е. Действительный, подлинный, настоящий.