Словник української мови (1937)/віятися

by Борис Грінченко

◀ віяти

Словник української мови Борис Грінченко В віятися

віячка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́ятися, ві́юся, єшся, гл. 1) Носиться, бродить, таскаться. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324. Як пообідають, то нехай собі віються куди схочуть. О. 1862. V. 103. 2) Веяться, провеваться. Пшениця… і молотиться, і віється. Стор. I. 76.