Словник української мови (1937)/вітритися
| ◀ вітрити | Словник української мови В вітритися |
вітриця ▶ |
|
Ві́тритися, рюся, ришся, гл. ? Собаки вітрились тоді, то я і взяв од собак вила. Новомоск. у. (Залюбовск.).
| ◀ вітрити | Словник української мови Борис Грінченко В вітритися |
вітриця ▶ |
|
Словник української мови — В
вітритися
Борис Грінченко
1937
Ві́тритися, рюся, ришся, гл. ? Собаки вітрились тоді, то я і взяв од собак вила. Новомоск. у. (Залюбовск.).