Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подена
Берлін: Українське слово, 1924

По́дена, ни, ж. Возвышеніе изъ камня, покрытое толстымъ слоемъ вѣтвей и соломы и служащее основаніемъ для стога. Шух. I. 166, 170.