Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подітися
Берлін: Українське слово, 1924

Поді́тися, ді́нуся, нешся, гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Мет. 207. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Чуб. V. 138. Де Христос подівся? — На небо знявся. Чуб. III. 350.