Словарь української мови (1924)/подітися
| ◀ подіти | Словарь української мови П подітися |
подія ▶ |
|
Поді́тися, ді́нуся, нешся, гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Мет. 207. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Чуб. V. 138. Де Христос подівся? — На небо знявся. Чуб. III. 350.