Словарь української мови (1924)/подіятися
◀ подіяти | Словарь української мови П подіятися |
подлубати ▶ |
|
Поді́ятися, ється, гл. безл. Произойти, сдѣлаться. Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там? Шевч. 311. Що се з нею подіялося? МВ. I. 101. Що вам оце такого подіялось? Федьк.