Словарь української мови (1924)/подвоїтися

by Борис Грінченко

◀ подвоїти

Словарь української мови Борис Грінченко П подвоїтися

подворець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Подвої́тися, двою́ся, ї́шся, гл. 1) Раздвоиться. 2) Противорѣчить самому себѣ. Він подвоївся: раз казав, що нічого не бачив, а вдруге признався, що бачив. Новомоск. у.