Словарь української мови (1924)/подержати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подержати
Берлін: Українське слово, 1924

Поде́ржати, жу, жи́ш, гл. 1) Подержать. Щось я маю їй сказати, за рученьку подержати. Мет. 76. 2) — до хреста́. Крестить, воспринять отъ купели. Таки своїх байстрят з десяток у год подержить до хреста. Шевч. 464.