Словарь української мови (1924)/подержати
| ◀ подереча | Словарь української мови П подержати |
подерти ▶ |
|
Поде́ржати, жу, жи́ш, гл. 1) Подержать. Щось я маю їй сказати, за рученьку подержати. Мет. 76. 2) — до хреста́. Крестить, воспринять отъ купели. Таки своїх байстрят з десяток у год подержить до хреста. Шевч. 464.