Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подирати
Берлін: Українське слово, 1924

Подира́ти, ра́ю, єш, гл. Драть, рвать. Переносно: ругать. Як бере, то свого батька дере, а як віддава, то твого подира. Ком. П. № 346.