Словарь української мови (1924)/подибати
| ◀ поди | Словарь української мови П подибати |
подив ▶ |
|
Поди́бати, баю, єш, гл. 1) Пойти съ трудомъ, поплестись. Подибала стара мати дочку з милим розлучати. Шевч. 397. 2) Встрѣтить; найти, попасть. Він дає страву яку тілько подибле. ЕЗ. V. 211.