Словарь української мови (1924)/подвигати

by Борис Грінченко

◀ подвиг

Словарь української мови Борис Грінченко П подвигати

подвигатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Подви́гати, гаю, єш, гл. Подвигать, потаскать тяжести.

II. Подвига́ти, га́ю, єш, сов. в. подви́гнути, ну, неш, гл. Побуждать, побудить, подвигнуть. І чий се дух уста твої подвигнув? К. Іов. 55.