Словарь української мови (1924)/подівувати
◀ подівок | Словарь української мови П подівувати |
подій ▶ |
|
Подівува́ти, ву́ю, єш, гл. Пожить дѣвушкой. Г. Барв. 105. Вона таки подівувала.
◀ подівок | Словарь української мови Борис Грінченко П подівувати |
подій ▶ |
|
Словарь української мови — П
подівувати
Борис Грінченко
1924
Подівува́ти, ву́ю, єш, гл. Пожить дѣвушкой. Г. Барв. 105. Вона таки подівувала.