Словарь української мови (1924)/подерти

by Борис Грінченко

◀ подержати

Словарь української мови Борис Грінченко П подерти

подертися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поде́рти, ру́, ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. I. 173.