Словарь української мови (1924)/подіти
| ◀ подірчавіти | Словарь української мови П подіти |
подітися ▶ |
|
Поді́ти, ді́ну, неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Мет. 241. Або віддай їх кому… або де хоч подінь. Рудч. Ск. II. 68.
| ◀ подірчавіти | Словарь української мови Борис Грінченко П подіти |
подітися ▶ |
|
Словарь української мови — П
подіти
Борис Грінченко
1924
Поді́ти, ді́ну, неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Мет. 241. Або віддай їх кому… або де хоч подінь. Рудч. Ск. II. 68.